Сайт створено на платформі Nethouse. Хочете такий же?
Зареєструвати домен .RU/.РФ за 140 рублів

Історія публікацій

Підписатися на RSS

Популярні теги Всі теги

Альманах "Скіфія-Весна"

До цього альманаху увійшли вірші Лерії Кот: "Нервы", "Жизнь", Емо4ка", "Муза" та мініатюра "Если ты есть, то я буду верить у встречу в блокноте".


Вірші російською мовою не доступні на цьому сайті, тому що автор відмовляється писати надалі російськомовні вірші.

Антологія сучасної новелістики та лірики України 2014

До антології потрапив вірш Лерії Кот "Вампир" та мініатюра "Когда все рушилось, а ты еще не умер" російською мовою.


Твори російською мовою не доступні на цьому сайті, тому що автор відмовляється писати надалі російськомовні вірші.

Альманах "Скіфія-Зима"

До цього альманаху увійшли російськомовні вірші Лерії Кот: "Влюблена", "Усовка" та мініатюра "О любви, кошках и философии".


Вірші російською мовою не доступні на цьому сайті, тому що автор відмовляється писати надалі російськомовні вірші.



Альманах "Скіфія-Осінь"

До цього альманаху увійшли вірші Лерії Кот: "Вірш про довіру, чесність і ще щось", "Молюся", "Хімія", "Каюсь", "Подружці", "Вступ", "Періодична система Менделеєва" та мініатюра "Лист, що я писала Богу".


Вірш про довіру чесність і ще щось

Чесним бути важко,

Чесних не буває.

Ти мені лиш брешеш,

Кожен з нас це знає.


Довіри тут немає,

Довіра як той скарб.

Тобі я більш не вірю,

Підступний ти як краб.


І ще щось теж знайдеться,

Підступне і лихе.

Це зло десь же береться.

Прощення тут нема.


© Лерія Кот


Молюся

У нашій країні, біда наступила,

Серця українців вона полонила.


Я довго не вірила, довго мовчала,

Коли Україна, від болі, кричала.


Я вірила, знала, війни тут не буде,

Та що ви коїте, гинуть там люди.


Щоночі, молилась могутньому Богу,

Дай нашим бійцям хоч якусь допомогу.


Тепер, телевізор я більш не дивлюся,

Щоб краще було, по-ночам я молюся.


© Лерія Кот


Лист, що я писала Богу

Мороз по шкірі йде від носа до пальців ніг. Здається бачу його, і серце тремтить в середині мене, як рейси по яких їде потяг. Він заговорить до мене лагідним голосом, і я втрачу дар мови. Слухаючи його, думаю, лише про: ці карі очі, русяве й блискуче волосся та романтичну посмішку. Я упаду в обійми, а він і не зрозуміє як я його люблю. Своєю красою осліпивши мене він піде поспішаючи. Та повернеться, щоб романтично і ввічливо попрощатися. Я його на вічно, вірна і чесна.

Боже, дякую тобі за це творіння.


© Лерія Кот


Їнші вірші недоступні на цьому сайті, через низьку поетичну пробу.

Альманах "Листи до Миколая"

До альманаху потрапили вірші та мініатюра Лерії Кот російською мовою: "О любви как о книге", "Я не стальная", "Где-то по свету", "Черным по белому", "Черная кошка", "Ночь", "Лето, зима, весна, осень".

Вірші російською мовою не доступны на цьому сайті, тому що автор відмовляється писати надалі російськомовні вірші.